Офіційний сайтП`ятниця, 24.11.2017, 00:16

Вітаю Вас Гість | RSS
globus
Головна | Реєстрація | Вхід
Меню сайту



Освітні сайти

Наші нагороди


 
Методичний портал
«Методичний портал»

"Динамо" Київ



Головна » 2017 » Листопад » 2 » Нова українська школа. Відповіді на цікаві запитання!
09:13
Нова українська школа. Відповіді на цікаві запитання!

Чи повинні діти прибирати під час уроків місто?

Згідно з частиною 5 статті 53 нового закону “Про освіту”, залучення здобувачів освіти під час освітнього процесу до виконання робіт чи до участі у заходах, не пов’язаних з реалізацією освітньої програми, забороняється, крім випадків, передбачених рішенням Кабінету Міністрів України”. У випадку з Кабміном залишаються екстрені випадки на кшталт мобілізаційних заходів.

Отже, під час освітнього процесу учні не можуть залучатись до виконання будь-яких робіт чи заходів,

які непередбачені навчальними програмами!

А як щодо часу поза освітнім процесом? Частина 3 цієї ж статті говорить, що саме здобувачі освіти зобов’язані робити. Там нічого немає про прибирання.

Проте в частині 4 зазначено, що учні “мають також інші права і обов’язки, передбачені законодавством та установчими документами закладу освіти”.

Це означає, що якщо в установчому документі школи – статуті – передбачено, що, наприклад, усі учні школи в певному порядку мають поливати квіти в навчальному закладі, то вони мають це робити. Та при цьому мають зберігатись повага до прав дитини та її гідності.

Крім того, існують “Державні санітарні правила і норми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів”, які регламентують, до яких робіт можуть залучатись учні (пункт 12). Там зазначено, наприклад, що учнів можуть залучати до прибирання класів, кабінетів, лабораторій, догляду за квітами та прибирання території школи. Про прибирання міста нічого немає, більше того – встановлено пряму заборону на прибирання проїжджої частини.

Окрім того, хочемо зазначити, що це робота працівників комунальних служб населеного пункту, за яку вони отримують заробітну плату з місцевого бюджету, який наповнюється коштами платників податків – жителів цього населеного пункту. Тому, на нашу думку, залучати учнів виконувати таку роботу недопустимо.

Як здійснювати атестацію педагогічних працівників у 2017-2018 н.р.? Типове положення про атестацію педпрацівників 2010 року зі змінами ще залишається чинним?

Так, типове положення залишається чинним. Надалі до нього можуть бути внесені якісь зміни, пов’язані з редакцією статті 50 закону “Про освіту”.

Чи змінилися умови прийняття дітей до 1 класу? Якщо на 1 вересня не виповнюється 6 років, чи йде дитина (батьки бажають) до 1 класу? (є випадки, що аж у листопаді буде 6 років).

Закон дає таке формулювання: “Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років. Діти, яким на початок навчального року виповнилося сім років, повинні розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року”.

Оце “як правило” дозволяє дитині починати навчання з іншого віку, але подальше “діти, яким на початок навчального року виповнилося сім років, повинні розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року” означає, що навчання має розпочатись не пізніше семи років. Виняток становлять діти з особливими освітніми потребами.

Отже, дитина може розпочати навчання до виповнення 6-ти років, проте ми рекомендуємо вчителям, батькам та шкільному психологу перевірити, чи дитина психологічно готова до навчання в школі. Також у цьому випадку важливішим є не бажання батьків, а бажання дитини.

Чи передбачено в новому Законі “Про освіту” функціонування груп продовженого дня?

Так, передбачено, але в законі “Про загальну середню освіту”. Згідно з частиною 5 статті 14 цього закону (зі змінами від 05.09.2017) за письмовими зверненнями батьків, інших законних представників учнів та відповідно до рішення засновника у закладі освіти функціонують групи подовженого дня, фінансування яких здійснюється за кошти засновника та за інші кошти, не заборонені законодавством.

Порядок створення груп подовженого дня у державних і комунальних закладах загальної середньої освіти визначається Міністерством освіти і науки України.

Крім того, залишається поки що чинною постанова  КМУ від 5 жовтня 2009 року № 1121, якою затверджено Положення про групу продовженого дня в школах. У цій Постанові виписано як процедуру створення груп, так і особливості їхньої роботи, режим тощо. Також є ще чинним наказ МОН № 128 від 20.02.2002, в якому визначено, що в групі подовженого дня не може бути більше 30 дітей.

Чи повинен гуманітарний відділ об’єднаної територіальної громади розміщуватись в приміщенні школи та втручатися в навчально-виховний процес, кадрові питання, розподіл навантаження вчителів?

Гуманітарний відділ ОТГ не повинен і не має права втручатися в навчально-виховний процес, кадрові питання, розподіл навантаження вчителів тощо.

З приміщенням усе трохи складніше. Скоріш за все, власниками приміщення є органи місцевого самоврядування і вони виконують функцію засновника школи.

Проте, наприклад, у пункті 1.5 наказу МОН № 2 від 6 січня 2015 року всім департаментам (управлінням) освіти і науки обласних та Київської міської державних адміністрацій, професійно-технічним та вищим навчальним закладам, що належать до сфери управління Міністерства освіти і науки, було наказано: “Обмежити доступ на територію закладів освіти осіб, які не задіяні в проведенні навчально-виховного процесу, та посилити контроль за недопущенням внесення до приміщень навчальних закладів вибухонебезпечних та інших предметів, що можуть становити загрозу здоров’ю і життю дітей та працівників”.

Шкільна спільнота може вимагати в гуманітарного відділу виконання цього наказу.

Одними із ключових зацікавлених осіб у цьому можуть бути батьки. Вони можуть апелювати на те, що там навчаються їхні діти, і тривале перебування в цьому приміщенні непрацівників (або непедагогічних працівників) школи є неприпустимим. Потрібно писати колективні звернення на ім’я керівника цього відділу, а також голови громади.

На що варто звернути увагу, щоб підготувати майбутнього першокласника НУШ? Можливо, якщо вчителі не акцентуватимуть на цьому через незнання нових вимог, я “піджену” це з дитиною самостійно вдома.

Нова українська школа не ставить жодних вимог до рівня знань, з яким приходить дитина в школу. Це завдання школи - навчити дитину читати, писати, рахувати тощо.

Батьків поставили перед фактом, що необхідно робити ремонт у приміщенні групи дитячого садка за батьківські кошти, оскільки міська адміністрація це не фінансує. Чи маю я право довідатися, чи виділяє міська влада кошти на утримання будівлі садка, і чи користується ними садочок?

Так, ви маєте право знати, чи міська адміністрація має кошти на ремонт. Нещодавно ухвалений закон “Про освіту” передбачає, що заклади освіти, які використовують публічні кошти, зобов’язані вже публікувати звіти про їх надходження та використання. Те саме повинні робити місцеві управління освіти. Тож, ви сміливо можете вимагати цього від ваших дитсадочка та міської адміністрації.

Також в Україні вже не один рік діє закон “Про доступ до публічної інформації”. Згідно з ним, ви маєте право надіслати до місцевої адміністрації запит на публічну інформацію.

У ньому ви можете запитати, скільки бюджетних коштів виділено на певний дитячий садок та на які потреби. Запит потрібно надсилати або на e-mail адміністрації (деякі навіть мають окремі розділи на сайті, присвячені публічній інформації), або через портал “Доступ до правди”.

У запиті обов’язково потрібно вказати ваше ім’я, номер телефону та e-mail для відповіді. Вона має надійти впродовж 5 днів або 20 днів (у випадку великих обсягів інформації).

Окрім того, хочемо зазначати, що будь-які вимоги до батьків профінансувати ті чи інші роботи в закладі освіти є незаконними.

Фінансування закладу освіти фізичними особами має здійснюватись на принципах благодійності. За визначенням закону “Про благодійну діяльність”, благодійник – це “дієздатна фізична особа або юридична особа приватного права (у тому числі благодійна організація), яка добровільно здійснює один чи декілька видів благодійної діяльності”.

Ключовим словом у цьому визначені є “добровільність”.

Чи є обов’язковою шкільна форма в Україні і чи має право директор зобов’язати дітей щодня приходити до школи у формі, посилаючись на статут школи?

Так, якщо це передбачено шкільним статутом. Проте ми радимо подивитись, чи є в ньому конкретні вимоги до того, якою має бути форма. Якщо немає (або вони відрізняються від декларованих директором вимог), то ваша дитина не зобов’язана одягатися так, як того вимагає керівник школи.

Окрім того, батьківський комітет може порушити питання внесення змін до статуту (у тому числі приведення його у відповідність до Конституції і законів України (можуть бути випадки, коли давно прописана норма статуту сьогодні може тлумачитись як порушення Конституції та законів – наприклад, норма про форму може тлумачитися як порушення конституційного принципу рівності за ознакою майнового стану).

Крім того, може трапитись, що, за статутом, відповідну форму має шити лише певна організація чи компанія, і її директором є, наприклад, чоловік директора школа. У подібному випадку потрібно звертатись до правоохоронних органів.

Атестації шкіл скасовано вже чи для того, щоб норма закону запрацювала, потрібно ухвалити додаткові нормативно-правові документи?

Ні, не потрібно. Нещодавно Міністерство освіти і науки видало лист-роз’яснення щодо цього питання.

У ньому написано: “Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України”.

Це означає, що місцеві органи влади вже не мають права проводити атестації, оскільки новий закон “Про освіту” виключив атестації шкіл з переліку повноважень місцевих органів влади та з форм державного нагляду (контролю).

“Таким чином, атестація закладів освіти вже не належить до повноважень відповідних органів управління і не існує як форма державного нагляду (контролю) чи інструмент забезпечення якості освіти. Відповідно, проведення атестації є безпідставним і правові наслідки її проведення відсутні”, – зазначають у МОН.

Отже, Порядок державної атестації дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладів, затверджений наказом Міністерства освіти і науки України від 30 січня 2015 р. № 67, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14 лютого 2015 р. за № 173/26618, буде визнано таким, що втратив чинність.

Чи дозволяє новий закон “Про освіту” місцевим органам створювати відділи та департаменти, які будуть тими ж самими нинішніми “районо”? Чи зможуть вони контролювати школи?

Відповідь на ці запитання дає головний експерт РПР з питань освіти, радник міністра освіти і науки України, член робочої групи з розробки Закону “Про освіту” Володимир Бахрушин.

I. Повноваження місцевих органів з управління закладами освіти

Стаття 66 нового закону про освіту.

  1. Відповідають за реалізацію державної політики у сфері освіти та забезпечення якості освіти на відповідній території, забезпечення доступності освіти.
  2. Планують та забезпечують розвиток мережі закладів освіти.
  3. Мають право засновувати заклади освіти, а також реорганізовувати та ліквідовувати їх.
  4. Забезпечують рівні умови для розвитку закладів освіти всіх форм власності.
  5. Забезпечують гуртожитками та/або перевезенням здобувачів профільної середньої та професійної (професійно-технічної) освіти, які навчаються не за місцем проживання (обласні ради).
  6. Закріплюють за закладами початкової та базової середньої освіти територію обслуговування (районні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад).
  7. Забезпечують та фінансують підвезення учнів і педагогічних працівників до закладів початкової та базової середньої освіти і у зворотному напрямку (у разі потреби – транспортними засобами, пристосованими для перевезення осіб, які пересуваються на кріслах колісних).

Всі зазначені повноваження не передбачають втручання місцевих органів у внутрішню діяльність закладів освіти, але можуть передбачати отримання необхідної інформації.

Практика минулих років свідчить, що місцеві органи часто зловживають вимогами щодо надання інформації. Тому варто передбачити певні запобіжники таким зловживанням у законодавстві чи принаймні розробити методичні рекомендації для місцевих органів щодо реалізації цих повноважень. У перспективі вся інформація має бути в єдиній електронній базі, і підстави вимагати щось додаткове зникнуть.

Також можуть бути спроби місцевих органів втручатися до внутрішніх справ закладів освіти під приводом своєї відповідальності за реалізацію державної політики.

Але існує стаття 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тому будь-які вимоги місцевих органів правомочні лише за умови, що вони прямо передбачені законами.

Стосовно управління освітою, це закон про освіту, а також закони про дошкільну, загальну середню, професійно-технічну і позашкільну освіту. Зокрема, якщо обмежитися законом про освіту, то для того, щоб місцеві органи могли відповідати за реалізацію державної політики, закон надає їм повноваження, передбачені у п. 2–7.

Таким чином місцеві органи як органи управління освітою не мають ніяких повноважень з безпосереднього управління закладами освіти. Тому вони не можуть делегувати такі повноваження будь-кому, зокрема, обласним, районним відділам освіти.

Натомість, місцеві органи мають обов’язок забезпечувати розвиток мережі закладів освіти, доступність освіти, підвезення учнів.

Для цього вони можуть створювати відповідні структурні підрозділи. Але ці підрозділи мають не управляти закладами, а забезпечувати їх діяльність. Тобто виконувати для них сервісні функції.

Також вони можуть виконувати функції збору і аналізу статистичної інформації, прогнозування, планування (на рівні відповідної території) тощо. Тобто виконувати підготовчу аналітичну роботу для прийняття рішень відповідними місцевими органами.

II. Місцеві органи також можуть бути засновниками закладів освіти. Повноваження засновників (однакові для всіх – КМУ, місцевих органів, фізичних та юридичних осіб) визначає стаття 25. Відповідно до неї:

Засновник закладу освіти або уповноважена ним особа:

  1. затверджує установчі документи закладу освіти, їх нову редакцію та зміни до них;
  2. укладає та розриває трудовий договір (контракт) з керівником закладу освіти у порядку, встановленому законодавством та установчими документами закладу освіти;
  3. затверджує кошторис та приймає фінансовий звіт закладу освіти у випадках та порядку, визначених законодавством;
  4. здійснює контроль за фінансово-господарською діяльністю, дотриманням установчих документів закладу освіти, а також за недопущенням привілеїв чи обмежень за різними ознаками;
  5. забезпечує створення у закладі освіти інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування;
  6. реалізує інші права, передбачені законодавством та установчими документами закладу освіти.

Звідси випливає, що засновник не має повноважень втручатися в освітню діяльність, вирішення питань організації освітнього процесу, кадрові питання (крім призначення та звільнення керівника закладу).

Часто в обговореннях висловлюється думка, що саме під уповноваженою особою і маються на увазі відділи освіти. Насправді це не так.

Закон визначає коло можливих уповноважених осіб. Насамперед, це МОН та інші центральні органи виконавчої влади, які можуть бути уповноважені Кабінетом міністрів на виконання окремих функцій засновника державних закладів (статті 64, 65). По-друге, це може стосуватися права засновника приватного закладу створити уповноважений орган.

Право місцевих органів створювати додаткові “уповноважені органи” є сумнівним, оскільки таке їхнє повноваження законом не передбачено. Може виникнути ідея, що в цьому випадку на них можна не поширювати дію статті 19 Конституції, оскільки це стосується їх повноважень як засновника, а не як органу влади чи місцевого самоврядування. Але і в цьому випадку вони можуть передати такому органу лише ті повноваження, які їм самим надано законом.

Враховуючи статтю 19 Конституції, сумнівною є також можливість розширення повноважень місцевих органів як засновників через законодавство чи установчі  документи.

Під законодавством тут можуть розумітися лише інші закони. Зокрема спеціальні закони про освіту, Цивільний кодекс й т.п. Розширення повноважень установчими документами буде прямим порушенням Конституції.

III. За новим законом місцеві органи влади та самоврядування, а також створені ними органи управління освітою (якщо вони будуть створені) позбавляються таких повноважень, які вони мали за попереднім законом про освіту (стаття 14 закону про освіту, стаття 37.3 закону про загальну середню освіту, стаття 19.2 закону про дошкільну освіту):

  1. Організація обліку дітей дошкільного та шкільного віку (тепер вони самі мають здійснювати цей облік стаття 66.2).
  2. Контроль виконання вимог щодо навчання дітей у навчальних закладах.
  3. Управління навчальними закладами, що є комунальною власністю.
  4. Координація дій педагогічних, виробничих колективів, сім’ї, громадськості з питань навчання і виховання дітей.
  5. Контроль за дотриманням вимог щодо змісту, рівня і обсягу освіти.
  6. Участь у розробленні та реалізації варіативної складової змісту загальної середньої освіти.
  7. Добір, призначення на посаду та звільнення з посади педагогічних працівників державних і комунальних дошкільних, загальноосвітніх навчальних закладів (залишилося лише стосовно керівників закладів освіти).
  8. Контролюють додержання вимог законів та інших нормативно-правових актів у сфері дошкільної освіти, обов’язкове виконання Базового компонента дошкільної освіти всіма дошкільними навчальними закладами (передано до повноважень ЦОВВ із забезпечення якості освіти)
  9.  Ліцензування приватних закладів освіти, юридичних і фізичних осіб на право надання освітніх послуг (Стаття 63 нового закону містить норму, за якою КМУ визначає органи ліцензування закладів дошкільної та загальної середньої освіти. Це відповідає закону про ліцензування видів господарської діяльності, але не узгоджується з нормою статті 19 Конституції, за якою повноваження всіх можливих органів ліцензування мають визначатися законом).

IV. Підсумовуючи: законодавство не передбачає і не заважає місцевим органам створювати відділи, департаменти чи інші структурні підрозділи, що будуть опікуватися проблемами розвитку освіти у відповідних областях, районах, містах тощо.

Але ці підрозділи не будуть мати повноважень втручатися в освітню, кадрову, організаційну роботу закладів освіти, крім, можливо, закладів позашкільної освіти. Для останніх частина 6 статті 10, що регулює повноваження місцевих органів істотно не змінилася.

 

Усіх директорів шкіл звільнять і будуть обирати на контракт, чи це стосується лише новопризначених директорів?

Це стосується лише новопризначених директорів. Норми стосовно конкурсу поширюються тільки на вакантні посади.

З якого року оголошується конкурс на посаду директора школи?

Як тільки посада директора стане вакантною, одразу ж буде оголошено конкурс.

Чи будуть вступні іспити в перші класи та чи скасовуються спецшколи?

У законі про освіту за 1991 рік, який втрачає свою чинність у четвер, 28 вересня, є така норма:

“Забороняється перевіряти рівень знань під час зарахування дітей до загальноосвітнього навчального закладу, крім гімназій, ліцеїв, колегіумів, спеціалізованих шкіл (шкіл-інтернатів)”.

Цієї норми НЕМАЄ в новому законі.

Натомість новий закон про освіту говорить таке: “Зарахування учнів до ліцеїв (це тільки 3-й рівень освіти – ред.), приватних закладів загальної середньої освіти і закладів спеціалізованої освіти дозволяється проводити на конкурсних засадах.

Зарахування учнів до інших закладів загальної середньої освіти дозволяється на конкурсних засадах лише у випадках, якщо кількість поданих заяв на відповідний рівень загальної середньої освіти перевищує спроможність цього закладу.

Право на першочергове зарахування до початкової школи мають діти, які проживають на території обслуговування цієї школи”.

У законі (стаття 13) є ще така норма:  “Кожна особа має право здобувати початкову та базову середню освіту в закладі освіти (його філії), що найбільш доступний та наближений до місця проживання особи. Право особи здобувати початкову та базову середню освіту у державному або комунальному закладі освіти (його філії), за яким закріплена територія обслуговування, на якій проживає ця особа, гарантується, що не обмежує право особи обрати інший заклад освіти”.

Тобто можна припустити, що відбору до перших класів, які зазвичай проводять гімназії та спецшколи, не буде вже з 2018/2019 навчального року.

Логіка законодавця така: в 1 класі навчальні заклади фактично оцінюють не дитину, а батьків. Хтось з них навчив дитину читати і писати, а хтось – ні. І дитина в цьому не винна.

Проте проводити конкурс в 1 клас школа зможе в тому випадку, якщо є, наприклад, 100 заявок від учнів з її території обслуговування, а школа може взяти тільки 90. Якщо ж діти з інших територій обслуговування захочуть навчатись саме в цій школі, вони зможуть це зробити, тільки якщо школа не добере учнів зі своєї території.

Проте вже для зарахування до 5 класу учні, які живуть на території обслуговування школи, першочерговості не мають, тому за умови подання завеликої кількості заявок, школа зможе проводити конкурс.

Щодо спецшкіл.

Закон вводить такі види спеціалізованої освіти: освіта мистецького, спортивного, військового чи наукового спрямування. Для кожної з них передбачені свої особливості.

Але якщо говорити про нинішні спецшколи, ліцеї та гімназії, то теоретично вони можуть стати закладами спеціалізованої освіти наукового спрямування.

Закон каже, що цей вид спецосвіти “базується на дослідно-орієнтованому навчанні, спрямований на поглиблене вивчення профільних предметів та набуття компетентностей, необхідних для подальшої дослідно-експериментальної, конструкторської,винахідницької діяльності”.

Ці заклади можуть бути лише на рівні базової та профільної школи. Тобто 5–9 класи, або ж 10–12 класи. Профільної школи з 1 класу і, відповідно, оцінки знань дітей не може бути.

Як ми зазначили, зарахування на конкурсних засадах можливе в ліцеях (за новим законом, це вища школа) та закладів спеціалізованої освіти (мистецького, спортивного, військового чи наукового спрямування).

У засновників сьогоднішніх гімназій та спеціалізованих шкіл буде 5 років, аби привести установчі документи у відповідність до законодавства.

Проте іспити до перших класів скасовуються вже з наступного навчального року.

Як буде відбуватись облік дітей шкільного віку?

Практика того, що вчителі ходять по мікрорайону та записують дітей, які там живуть, припиняється. Проте зі школи не зняли відповідальність вести облік дітей, які в ній навчаються – щороку не пізніше 15 вересня вони повинні подавати дані зарахованих учнів до управління освіти.

Якщо учень переходить до іншого навчального закладу, школа мусить подати про це інформацію до свого управління освіти не пізніше 15 числа наступного місяця. Потім, коли учня зарахують до іншої школи, вона теж зобов’язана подати інформацію до свого управління освіти і також не пізніше 15 числа наступного місяця з дня зарахування.

Окрім того, якщо учень без поважної або з невідомої причини не з’являється в школі протягом 10 днів, школа зобов’язана повідомити про це поліцію та службу в справах дітей. Вони ж поїдуть до нього додому, аби з’ясувати, чому сім’я не виконує норму закону щодо обов’язковості середньої освіти.

Наразі є питання, як саме буде відбуватись облік дітей, які лишаються поза школою. Проте це зобов’язання точно лягає на плечі управлінь освіти із залученням територіальних органів поліції та служб у справах дітей, та існує чітка заборона залучати до цього працівників шкіл.

Чи зможе дитина, не набравши певну кiлькiсть балiв із ЗНО пiсля 9 класу, повернутися до школи i продовжити навчання?

Закон передбачає, що, як правило, профільні школи будуть відокремленими від початкових та базових юридично та фізично. Отже, після 9 класу, скоріше за все, повертатись не буде куди. Потрібно буде вступати до інших навчальних закладів – академічних або професійних ліцеїв чи коледжів (вони зараз є ВНЗ І-ІІ рівня акредитації).

Закінчивши один з цих закладів освіти, людина зможе вступати до вишу. Держава гарантує право громадян здобути повну загальну середню освіту – проте, де навчатись 10–12 класи, залежатиме від вибору учня та його рівня знань, здобутого у базовій школі.

Окрім того, ще невідомо, чи після 9 класу школярі складатимуть саме ЗНО. У законі написано, що вони мають скласти державну підсумкову атестацію, яка може бути у вигляді ЗНО.

Також нагадуємо, що за словами міністра освіти Лілії Гриневич, вперше таке оцінювання та вступ до 10 класу відбудуться, коли запрацює профільна школа.

Як і де буде проводитись атестація дітей, які вчаться вдома? Куди будуть перераховані гроші за навчання, якщо дитина вчиться дома?

Відповіді на ці запитання будуть у наказі МОН. Наразі передбачається, що дитина буде прикріплена до якоїсь школи, в якій буде проходити атестацію. Якщо вона не буде прикріплена до навчального закладу, до неї прийде поліція як до такої, що не здобуває середню освіту.

Механізму передачі грошей за навчання батькам немає. Скоріше за все, дитина зможе отримувати підручники в закріпленій школі, а вчителі повинні певну кількість годин приділяти цій дитині, що відобразиться в їхній зарплатні. Також можливий варіант, що індивідуальний навчальний план дитини зможе поєднувати дві форми навчання: домашню і очну. Тобто певні уроки дитина зможе відвідувати в школі, а інші – вдома.

Проте наголошуємо ще раз: чіткі правила, як буде реалізовано домашню освіту, визначить наказ МОН.

Коли скасують атестацію шкіл?

Закон скасовує повноваження управлінь освіти проводити атестації шкіл.

Постанови щодо атестації, які є, мають виходити з норм закону.

Оскільки закон визначає, що управління освіти не мають повноважень проводити атестації, то постанови не працюють. Якщо атестацію було запущено до набрання чинності законом, то після цього її проведення – незаконне. Закон набирає чинності 28 вересня.

Інформація з сайту "Нова українська школа"

http://nus.org.ua/

 

 

 

Переглядів: 209 | Додав: Сквира | Рейтинг: 5.0/2
Всього коментарів: 0


Група: Гості
Час:00:16

Ми раді вас бачити. Будь ласка, зареєструйтесь чи авторизуйтесь !

Опитування

Пошук

ПОДЯКА !!!
Дякуємо веб-сервісу uCOZ, який безкоштовно зняв із нашого сайту рекламний банер, у рамках Програми підтримки сайтів навчальних закладів

   
 
Погода у Сквирі

 
Курси валют

Свята та події
«  Листопад 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Цей день в історії

Сквирська школа № 2 © 2017
uCoz